У квітні 2025 року в урочищі Шипот, що на Перечинщині, розпочалося будівництво лісової дороги, яка спричинила вирубку понад 100 дерев віком до 200 років на ділянці довжиною 100 метрів. Цей крок викликав обурення екологів та громадськості, адже лісництво «Шипот» давно вважається територією пралісів.
Визнання пралісів: довгий шлях без результату
Ще у 2019 році група науковців та екологів на чолі з Українським фондом природи провела обстеження лісів Перечинського лісгоспу. Висновки підтвердили, що частина ділянок, зокрема в лісництві «Шипот», мають ознаки пралісів. ДП «Перечинське ЛГ» погодило ці висновки, але для надання охоронного статусу потрібно було рішення Закарпатської обласної ради. Попри неодноразові подання з 2020 по 2023 роки, депутати не ухвалили відповідного рішення, а згодом вилучили ділянки «Шипоту» з проєкту.
Роль лісових структур та відсутність прозорості
Після реформування лісової галузі та створення ДП «Ліси України», у 2024 році підприємство заявило, що для визнання ділянки на «Шипоті» пралісами немає правових підстав згідно з Методикою визначення пралісів. У квітні 2025 року розпочалося будівництво лісової дороги, під час якого були вирубані 114 дерев віком до 200 років. Акти, на підставі яких видавалися дозвільні документи, не містили згадок про те, що ділянки належать до пралісів. Також у лісорубних квитках відсутні застереження щодо обмежень використання цих лісів.
Альтернатива була, але її не розглянули
Експерти зазначають, що маршрут дороги можна було змінити, обійшовши цінну ділянку лісу. Хоча це збільшило б довжину дороги, але дозволило б зберегти унікальні дерева. Проте ДП «Укрліспроект», яке відповідає за проектування лісових доріг, надало дозвіл на прокладання дороги саме через праліс.
Висновки та подальші дії
На сьогодні частина експертів продовжує вважати ліси «Шипоту» пралісами, але юридичного статусу вони так і не отримали. Відповідальність за вирубку та її законність має встановити слідство. Водночас, участь громадськості у комісіях з оцінки лісових насаджень, яка є обов’язковою згідно з постановою Кабміну, не була забезпечена, що свідчить про відсутність прозорості у прийнятті рішень.
Збереження пралісів — це не лише питання екології, а й збереження національної спадщини. Відповідальні органи повинні вжити заходів для захисту унікальних лісів та забезпечити прозорість у прийнятті рішень, що впливають на довкілля.
